Два ноти створили страх: як фільм «Щелепи» вплинув на глядачів

Про це повідомляють Forbes, The Conversation.

У 1975 році прем'єра фільму «Щелепи» змінила уявлення людей про океан та хижаків, що в ньому мешкають. Відомий завдяки двонотному музичному мотиву композитора Джона Вільямса, фільм викликав у глядачів відчуття небезпеки ще до появи акули на екрані. Саме цей музичний супровід, виконаний на тубі, басових та струнних інструментах, став сигналом загрози, підсилюючи напругу та страх перед невідомим.

Психологи відзначають, що «Щелепи» закріпили у колективній свідомості страх перед акулами (галеофобію) і морем (таласофобію), хоча ці фобії існували й раніше. Механізм класичного умовного рефлексу пояснює, як повторювана музика у поєднанні зі сценами нападу акули навчила глядачів реагувати страхом навіть на самі звуки мотиву.

Музичний мотив Вільямса, що повторюється й прискорюється, створює відчуття наближення небезпеки. Його простота та відсутність чіткої тональності підсилюють емоції глядачів, викликаючи підсвідому тривогу. Навіть через 50 років цей мотив викликає у багатьох відчуття небезпеки біля води.

Хоча акула майже не з'являлася у фільмі, саме невидима загроза стала причиною зростання напруги. Це явище пов'язане з особливостями людської психіки — страх перед невідомим сильніший за страх перед очевидним. Масова реакція на «Щелепи» призвела до зниження відвідуваності пляжів і навіть до зменшення популяції акул через зростання їх вилову.

Теги: Культура